Ласкаво запрошуємо на сторінку української народної пісні “Гей, соколи” – надзвичайно чуттєвої і мелодійної композиції, яка перенесе вас у світ романтики та ностальгії. Ця пісня має багато версій та інтерпретацій, проте її головний смисл залишається незмінним – розповідь про зникле кохання та пам’ять про минуле, яке вже не повернеш.
На нашій сторінці ви зможете знайти слова до пісні “Гей, соколи”, щоб ви могли співати разом з нею, а також переживати кожне слово із почуттям. Крім того, на сторінці є можливість скачати цю пісню у високій якості, щоб насолодитися її звучанням у будь-який час.
Якщо вам хочеться побачити унікальну інтерпретацію “Гею, соколів”, у нас також є відеокліп, що доповнить ваш музичний досвід та перенесе вас у мальовничий світ української природи та культури.
Ця пісня здатна змусити замислитися про мінливість життя та відчути глибину почуттів, а її неповторна мелодія створить атмосферу справжньої української душі. “Гей, соколи” – це музична класика, яка заворожує своєю простотою та одночасною витонченістю. Завітайте на нашу сторінку і відчуйте неповторну красу української народної музики!
Пригадаю ті волошки сині квіти відео
Пригадаю ті волошки сині квіти текст пісні
Показати
Пригадаю ті волошки сині квіти Як волосся твоє ніжно пестив вітер, Як за обрій п’яну ніч тверезить ранок, ніжний ранок. Все минуло, промайнуло, мов в тумані. Як за обрій п’яну ніч тверезить ранок, ніжний ранок. Все минуло, промайнуло, мов в тумані. Все минуло, промайнуло, мов розлука, З того часу, як сплелися наші руки. Ти сподобав собі іншу, я не проти, я не проти, Тож навіщо на весілля мене просиш?? Ти сподобав собі іншу, я не проти, я не проти, Тож навіщо на весілля мене просиш?? Я прийду, мов не болить мене ні-трошки І урочисто принесу тобі волошки. А як будуть синьоокі в тебе діти, в тебе діти, Пригадай оті волошки, наші квіти. А як будуть синьоокі в тебе діти, в тебе діти, Пригадай оті волошки, наші квіти. Йдеш, заплаканий, до шлюбу, віє вітер, Він тобі за мене сльози ніжно витер. Срібний дзвін твоїх очей і чисті сльози, наші сльози, А між нами заметілі і морози. Срібний дзвін твоїх очей і чисті сльози, наші сльози, А між нами заметілі і морози. Пригадаю ті волошки, сині квіти, Як волосся твоє ніжно пестив вітер, Як за обрій п'яну ніч тверезить ранок, ніжний ранок. Все минуло, промайнуло, мов в тумані. Як за обрій п’яну ніч тверезить ранок, ніжний ранок. Все минуло, промайнуло, мов в тумані.